Отаман Канівсько-Трахтемирівської козацької Січі: “Ми потребуємо нових можливостей”

Отаман Канівсько-Трахтемирівської козацької Січі: “Ми потребуємо нових можливостей”

З містечком Трахтемирів пов’язані найславніші сторінки українського козацтва. Від Богдана Ружинського, який знищив работоргівницьки центри на півдні країни в Криму та Туреччині, і до Богдана Хмельницького, який здобув для українців волю – ці землі пам’ятають все. Кажуть, що історія розвивається по спіралі. Кожна наступна – повторює попередні події з минулого, за нових обставин із новими персоналіями. Кажуть, Господь створює для людини історичне тло, щоб та змогла стати героєм, чи принаймні, особистістю. Так вона має успадкувати вічність.

– Останні роки доводять, що українці зробили вибір в бік волі, а не в бік “приспаного ” покращення, – говорить отаман Канівсько-Трахтемирівського козацтва Олександр Маштепа. – Ми потребуємо нових можливостей для того, щоб будувати майбутнє наших дітей таким, яким бачить його для нас Бог: за відсутності безглуздих і безсоромних “виборів”, без загравання з Заходом і Сходом, в труді і добробуті, чого ми без сумніву, варті.

Одна з дослідників цього краю, журналіст та історик Надія Бойченко розповідає: «Справжній розквіт Трахтемирова пов’язують із зародженням і розвитком Козацької держави, народної вольниці.У 1578 році під тиском запорізьких лицарів польський король Стефан Баторій офіційно передав у володіння січовикам стародавню козацьку столицю Трахтемирів. Тут у Зарубському монастирі було розміщено госпіталь для поранених і літніх інвалідів. Статус козацької резиденції та столиці Трахтемирів дістав у XVI—XVII ст. Тут працював уряд козаків, обирали гетьманів, приймали іноземних послів і майстрували козацькі флотилії.

Звідси також виходили у далекі походи. Запорожці відбудували Трахтемирівський монастир і при ньому спорудили військовий госпіталь. Це був перший лікувальний благодійний заклад для поранених, хворих і немічних воїнів. Трахтемирів довго був центром політичних і військових, а також суто козацьких і релігійних інтересів. За свідченням багатьох джерел трахтемирівські ченці були духовними й політичними представниками вищих київських кіл у самому центрі козацтва. Є свідчення того, як у Трахтемирів приїжджали митрополит і вище духовенство. Вони були присутні на козацьких радах, впливали на їхні рішення, були в курсі політичної ситуації.

В роки визвольної війни 1648—1654 рр. Трахтемирівська сотня під керівництвом Тараса Цепковського у складі Канівського полку брала участь у всіх битвах Богдана Хмельницького з військами Речі Посполитої. Це загальновідомий історичний факт: Трахтемирів зі стародавнім Зарубським монастирем-госпіталем був надзвичайно важливою тиловою базою. У її сховищі складували зброю, порох, провіант. По смерті Богдана Хмельницького сонце Трахтемирова почало заходити.

Сьогодні історичні реалії відбудовують група ентузіастів на чолі з атаманом козацтва Олександром Маштепою. Козаки не просто займаються реконструкцією одягу, зброї, традицій та елементів побуту старовинних козаків. Вони розбудовують козацьку державу, повертаючи до життя її справжній дух. В основі козацької культури лежить Православна вiра, як основний спосіб буття і взаємодії зі світом. Своїм життям нові сiчовики доводять, що сучасна Україна варта того, щоб будувати її на власне-українському підгрунті».

Вже сьогодні зусиллями громади козаків при монастирях будують воскресні школи. В планах – побудова та облаштування християнських хоспісів, реабілітаційних центрів різних напрямків: для лікування воїнів, для лікування хімічно-залежних молодих людей.

Місцеви ландшафти ніби спеціально створені для проведення таборівок для дітей – козацький вишкіл. Виховання дітей буде відбуватися за сприяння міжнародних організацій (пластунів, скаутів).

На майбутній рік козаки планують кілька Хрестних ходів, до яких з року в рік приєднується все більше молоді.

Обов’язковою умовою в трахтемірівському козацькому братстві є участь у Літургіях. Також спільне приєднання до християнських таїнств – сповіді та причастя.

– Потреба виховувати бійців, домомагати нужденним, боронити землю – важливість цих завдань важко переоцінити, – зазначив Олександр Маштепа, – держава починається з нас. І Канівсько-Трахтемирівська козацька січ – лише один з каменів того фундаменту, на якому стоятиме суверенна вільна українська держава.

підготував Юрій Поліщук